«Королева наук» та невід’ємна частина сучасного комп’ютерного світу – математика одна з базових галузей знань, які ми використовуємо повсякчас та щодня.  Однак для вивчення математики часом потрібні не лише просто зусилля, але й нестандартні підходи. Адже розв’язування задач у творчий спосіб, на рівні з імітаційним – є суттю предмета математики, разом з розвитком розумових навичок та використання знань на практиці.

Для пошуку рішень, як з наукової математики, так і з повсякденної, звернемося до закордонного досвіду навчання. Двома протилежними підходами користуються європейська школа та азійська (зокрема сінгапурська).

Європейський підхід до вивчення математики здебільшого практичний і покликаний навчити учнів застосовувати набуті знання у дорослому житті. Умовно математичні завдання можна поділити на три блоки:

• формування навичок планування
• практична математика у природі
• математичні  ігри

До першого блоку відносяться такі задачі, як планування необхідної суми на подорожі, від якої послуги варто відмовитися, аби дотриматися окресленого бюджету; як розрахувати загальну вартість відпочинку на кілька осіб; як спланувати витрати на їжу в супермаркеті, маючи певний перелік обов’язкових продуктів; розрахування домашнього бюджету або робота з розкладом громадського транспорту та планами вокзалів тощо. До цього ж блоку можна віднести практику з проведення опитувань та обробки результатів учнями.

Другий блок охоплює безпосередню роботу з природними фігурами та матеріалами, а також навчання просто неба – як взимку, так і влітку. Наприклад, за допомогою підручних предметів, зокрема й власних кінцівок, учні вчаться вимірювати відстань, розмір оточуючих предметів та вимірювати площу; віднаходять у природі симетричні та подібні фігури та відтворюють їх на папері та навіть створюють об’ємні геометричні фігури з підручних матеріалів – зі снігу, паперу тощо. Навчання на природі має на меті активізувати учнів, подолати внутрішні блоки по відношенню до навчання, а також можливість у цікавій формі застосувати вже отримані знання.

Останнє можна перетворювати на гру, що є третім великим блоком у європейській навчальній системі. Отримавши з паперу геометричні фігури, учням пропонують створити тварину чи персонажа, а потім описати їх в текстовій частині завдання або ж самостійно створити математичну задачу, спираючись на життєві ситуації. Також пропонується залучати до навчання різноманітні настільні ігри, такі як Руммікуб. За допомогою цієї гри можливо створювати безліч комбінацій задач, які допоможуть учням розпізнавати закономірності та послідовності, формувати стратегії, застосовуючи конкретні математичні рівняння та дії. Серед ігор за допомогою Руммікуба можна назвати «Гра з категоріями», «Гра з рівняннями», «Гра з елементами геометрії», «Розвиток пам’яті та концентрації уваги», «Підрахунок балів», «Гра з елементами статистики» та багато інших.

Елементи гри та колективної роботи присутні також і в сінгапурському підході до навчання. Однак азійська модель все ж має свої особливості та відмінності від європейської моделі.

Сінгапурський підхід має чітку структуру навчання, яка перш за все базується не на практичному значенні математики, а робить акцент на розвитку системного мислення в учнів. Скорочено структура називається КМА – Конкретне Малюнок Абстракція. Вивчаючи новий матеріал дуже повільно та з великою кількістю повторів, учні спочатку розбирають дію на конкретному прикладі, наприклад складаючи до купи блоки Lego. Після засвоєння конкретного переходять до малюнків, а потім вже до абстракцій.

Наприклад, одним з елементів подачі матеріалу та задач у сінгапурській моделі є комікс. За рахунок цього, учням не лише цікаво розбиратися у елементах задачі, але вони ще й розвивають навички будувати обчислення, маючі за вихідні дані слова чи малюнки. Також, однією з особливостей цієї системи навчання є те, що учням надається певна свобода. Отримуючи в задачі лише певний набір цифр та математичні дії, учні повинні утворити всі можливі варіанти, таким чином розвиваючи системне мислення та творчий підхід до виконання завдання.

Застосування та використання обох моделей – європейської та азійської – вносить в українську освіту елемент інновації та покращує навички учнів з міркування та аргументації. До того ж, обмін досвідом завжди був одним з елементів розвитку та удосконалення національної системи навчання.

          Ірина Самікова,

вчитель математики