Учитель математики
гімназії«Консул» №86
Паламарчук Ольга Михайлівна
Суттєвий вплив на підвищення ефективності й якості навчання справляють його побудова, тобто структурна організація. Структуру уроку характеризують: компоненти (з яких частин складається), їx послідовність, взаємозв’язок. Дидакти розрізняють зовнішню i внутрішню структури уроку. Елементами зовнішньої організації (макроструктури) є опитування учнів, пояснення нового матеріалу, повторення, закріплення тощо. Кожен тип уроку має свою, властиву тільки йому, макроструктуру. У ній наявні постійні чітко визначені елементи, які в межах відповідного типу уроку не зазнають особливих змін.
Однак, певні типи уроків можуть мати варіативний характер. Адже на уроці відбувається неперервний рух незнання до знання, від знання неповного до глибокого усвідомлення. У цьому русі постійно виникають суперечності,що потребують розв’язання. Тому неможливо визначити раз i назавжди якісь стереотипи уроків, адже праця вчителя — творчість, а не шаблон.
Крім основних макроетапів, кожен тип уроку має ще й внутрішню будову (макроструктуру). Вона визначається способами чи засобами, за допомогою яких досягається часткова мета, реалізується кожний елемент уроку.
Плануючи урок певного типу, на перше місце, на думку В.О.Онищука, слід ставити рівень пізнавальної активності i самостійності учнів у виконанні навчальних завдань.
Ефективна навчальна діяльність можлива лише за умови чіткої організації навчання, коли детально продумані структура уроку та взаємозв’язок усіх його компонентів.
Найдоцільнішою формою технологічного підходу є моделювання навчального процесу, яке потребує: визначення мети i змісту навчального матеріалу, оптимального вибору форм, i засобів навчання, розробки структури i змісту уроку, спрямованих на ефективне розв’язання дидактичних завдань. Моделювання уроку передбачає комбінації різних методів i прийомів навчання, видів роботи. Це дає змогу вчителеві творити.
Визначаючи структуру уроку, дидакти (Б.С.Осипов, В.О.Онищук, Ю.К.Бабанський) враховують i його дидактичну мету. Структура кожного уроку має бути чіткою, відповідати закономірностям навчання, логіці змісту предмета, математичній підготовці учнів.
Існуючі типи уроків можна в основному звести до двох груп: група спеціалізованих уроків i група комбінованих уроків. Спеціалізований урок розв’язує головним чином одну з трьох дидактичних задач: або вивчення нового матеріалу, або закріплення знань, або перевірка знань. Такий тип уроку дозволяє використовувати різноманітні форми роботи, навіть такі, які практично неможливо застосувати при проведенні комбінованих уроків. Наприклад, урок повторення i узагальнення знань. Нової теми немає, робота проходить без поспіху. Все це призводить до того, що повторення i узагальнення вивченого матеріалу супроводжується одночасним розвитком знань, умінь i навичок, їх поглиблення, додаткове осмислення. Причому, з’являється можливість перевірки та контролю знань великої кількості учнів, іноді — всіх. Розглянемо далі приклади підсумково-узагальнюючих уроків з математики.
Математика, 5 клас
Тема уроку: «Десяткові дроби» (2 год.)
Математика, 6 клас
Тема уроку: «Прямі, що перетинаються,
перпендикулярні і паралельні прямі»
Алгебра, 9 клас
Тема уроку: Підсумковий урок з теми «Нерівності»
ВИСНОВОК
Процес навчання учнів не може бути ефективним без постійного зворотного зв’язку. Це дає вчителю інформацію про рівень засвоєння матеріалу та навчальних досягнень учнів, про труднощі, які в них виникають. Без урахування й подолання останніх неможливе свідоме та міцне засвоєння програмового матеріалу. Контроль навчальних досягнень учнів дає учителю змогу використовувати його для того, щоб з’ясувати, чи досягнуто мети навчання.
Яким же чином організувати такий контроль, який давав би вчителю змогу керувати процесом навчання, вдосконалювати знання, вміння i навички учнів, визначати фактичний рівень засвоєння матеріалу та об’єктивно його оцінювати? Цим вимогам, на мій погляд, відповідають підсумкові уроки узагальнюючого типу, в тому числі i громадський огляд знань.
Основною складовою таких уроків є практична частина, під час якої необхідно користуватись освітніми стандартами з математики, матеріалами до державної підсумкової атестації за курс основної та старшої школи. Такі уроки не є екзаменом для учнів. Їхні результати дають змогу виявити обсяг знань, умінь i практичних навичок з математики, сприяють узагальненню та систематизації знань, допомагають формувати у школярів відповідне ставлення до праці, поглиблюють їхні знання.
Такі уроки корисно проводити в кінці вивчення теми, в процесі підготовки до тематичного оцінювання знань учнів.